Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
За даними регіонального ЦГМ у другій декаді листопада спостерігалася нестійка за температурним режимом, з незначними опадами, погода. Впродовж більшої частини декади середньодобові температури повітря на 1–5 °С перевищували кліматичну норму або були близькі до неї і становили 1–7 °С тепла, лише в окремі дні другої половини звітного періоду вони знижувалися до 3 °С морозу.
Середня декадна температура повітря виявилась на 1,1–2,5 °С нижчою за середню багаторічну і коливалась по області від 0,1 морозу до 2,5 °С тепла.
Мінімальна температура повітря в найхолодніші ночі другої половини декади знижувалась до -10 °С, на північному сході області до 13 °С морозу, майже такою вона була й на поверхні ґрунту.
Максимальна температура повітря в найтепліші дні підвищувалась по області до 13 °С тепла, поверхня ґрунту нагрівалась до 18 °С.
За останні 40 років на Дніпропетровщині схожий температурний режим у другій декаді листопада спостерігався в 1981, 1986, 1989, 1999, 2007, 2011, 2018 та 2020 роках.
Опади спостерігались у вигляді дощу та мряки 19–20 листопада. Кількість їх по області склала 1–8 мм або 6–50 % декадної норми.
У відповідній декаді минулого року кількість опадів становила 0,3–1,0 мм або 2–8 % декадної норми. Середня декадна відносна вологість повітря виявилась високою і утримувалася на рівні 80–84 %.
Промерзання ґрунту в кінці декади на півночі та сході області складало 5–9 см, на решті території ґрунт був талий.
Вітер переважав північно-східний, помірний до сильного. Максимальна його швидкість не перевищувала 14 м/с, лише одного дня в центральних районах пориви вітру підсилювалась до небезпечних значень – 16 м/с.
Дощі, які пройшли наприкінці декади, сприяли зволоженню верхніх шарів ґрунту і позитивно вплинули на запаси продуктивної вологи, кількість якої, за даними проведеного аналізу в останні дні звітного періоду, становила залежно від попередників у посівному шарі від 7 до 12 мм, у метровому – від 33 до 112 мм, що в більшості випадків значно менше середньої багаторічної норми.
Незважаючи на понижений температурний режим впродовж декади, що призвело до значного гальмування процесів життєдіяльності, в денні години у рослин озимих зернових культур в незначній мірі спостерігалося відростання листкових пластинок та формування кореневої системи. 18 листопада згідно температурних показників у озимих культур було зафіксовано припинення активних ростових процесів.
Проведене обстеження посівів пшениці озимої показало, що в найкращому стані знаходиться озимина після кращих попередників – чорного пару, гороху та ріпаку, яка висівалася в ранні та оптимальні строки (7–25 вересня).
Стан посівів пшениці озимої після стерньових попередників покращився, сходи утворили 85–100 % рослин. Однак, рослини, висотою 6–14 см, знаходяться на різних етапах свого розвитку – від 1–3 листків до початку фази кущіння. На більшості полів після попередника соняшник пшениця озима знаходиться у фазі “шилець” або ж на початку повних сходів.
У першій половині третьої декади листопада встановилася прохолодна без опадів погода, що сприяла поступовому загартуванню рослин озимих зернових культур.
Загалом, посіви пшениці озимої після кращих попередників знаходяться у відносно задовільному стані; після соняшника – розвиток рослин не відповідає оптимальним параметрам успішної зимівлі, а тому в подальшому буде залежати від температурних показників та наявності снігового покриву в зимовий час.