ГоловнаНовини

10 червня 2021

ІНФОРМАЦІЯ

За даними регіонального ЦГМ впродовж більшої частини першої декади червня на Дніпропетровщині переважала дещо прохолодніша ніж зазвичай, з істотними опадами, які досягли критеріїв небезпечного метеорологічного явища, частими грозами, шквалистим вітром та подекуди градом, погода. Середньодобові температури повітря на 2–8 °С були нижчі за норму і знаходились у межах 11–17 °С тепла.

Середня температура повітря за декаду виявилася на 4–5 °С нижчою за норму і становила по області 14–15 °С. Максимальна температура повітря в найтепліші дні, що відмічалося наприкінці декади, підвищувалась до 21–22 °С, поверхня ґрунту в цей час прогрівалась до 40–52 °С. Мінімальна температура повітря в нічні години на початку декади знижувалась по області до 8–9 °С, майже такою вона була й на поверхні ґрунту.

Опади спостерігались протягом 7–8 діб, носили зливовий характер і розподілялись по території дуже нерівномірно. Середня їх кількість на переважній частині області склала 160–171 мм (1143–1218 % декадної норми). 1, 2 та 3 червня по м. Дніпро було зафіксовано значний і тривалий дощ – 51, 61 та 40 мм опадів за добу відповідно. Середня відносна вологість повітря за декаду була дуже високою і становила 82–84 %.

На завершення першої декади червня запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під озимими зерновими культурами майже вдвічі перевищували середні багаторічні показники і становили 131–146 мм.

Обстеження посівів пшениці озимої показало, що у рослин ранніх строків сівби, особливо ранньостиглих сортів, розпочалась фенологічна фаза – молочна стиглість зерна; у пізньостиглих сортів, зокрема пізніх строків сівби, практично завершено формування зернівки. Незначне відставання у рості й розвитку рослин, яке найбільше спостерігалося при пізніх строках сівби (5–15 жовтня) після стерньових попередників та соняшнику, особливо на бідних агрофонах, де пшениця озима отримувала впродовж вегетації недостатню кількість поживних речовин, зберігається.

Після істотних опадів, шквалу та граду, що спостерігалися на території області, в багатьох господарствах відмічено суттєве вилягання посівів ячменю та пшениці озимих, особливо тих, що вирощуються по кращих попередниках та на високому агрофоні. Це необхідно враховувати при плануванні збиральних робіт.

Фітосанітарний стан більшості посівів озимих зернових культур є задовільним. У зв’язку з нетиповими погодними умовами поточного року шкідники значного поширення не мають. Вони зустрічаються поодиноко або в кількості, що не перевищує рівень ЕПШ. Продовжується розвиток хвороб. На деяких сортах відмічається ураження септоріозом навіть прапорцевого листка, на загущених посівах, залежно від стійкості сорту, розвивається борошниста роса, але переважно у нижньому ярусі стеблостою. Також у окремих господарствах спостерігається ураження рослин піренофорозом (жовта плямистість). Через погодні умови можливе ураження колосся фузаріозом.

За попередніми даними, з урахуванням стану рослин та погодних умов на найближчу перспективу, настання фази повної стиглості зерна озимих зернових культур слід очікувати в строки близькі до середніх багаторічних.

Рослини ранньостиглих сортів ячменю ярого (Сталкер, Адапт, Созонівський, Еней тощо) вступили в фазу колосіння, а пшениця і тритикале ярі та овес знаходяться в стадії активного функціонування прапорцевого листка. Рослини у посівах гороху сформували 12–13 листків і перебувають в фазі бутонізації, у більш ранніх посівах – у фазі цвітіння. Висота рослин ячменю, пшениці та тритикале ярих, а також вівса варіює від 58,4 до 85,3 см, кількість сформованих ними пагонів кущіння і вузлових коренів сягає 2,5–3,4 і 3,8–6,6 шт./рослину відповідно. Розвиток і поширення шкідників у посівах стримує дещо прохолодна та волога погода, яка призводить до локального прояву листкових хвороб на недостатньо стійких сортах.

На Дніпропетровщині оптимальні гідротермічні умови для сівби кукурудзи навесні 2021 р., внаслідок недобору ефективних температур в першій, другій і третій декадах квітня та високої вологості ґрунту, настали на 7–10 діб пізніше порівняно з багаторічними календарними (за температурними показниками) строками сівби. Середня декадна температура ґрунту на глибині 10 см досягла оптимальних позначок для сівби кукурудзи (10–12 °С) лише в середині третьої декади квітня. Основна частина запланованих посівних площ культури (до 80 %) в регіоні була посіяна в першій половині травня.

Запаси продуктивної вологи в 0–100 см шарі ґрунту на час сівби кукурудзи за ранніх строків сівби (на 17 квітня) в межах районів області істотно різнилися і становили з 134,3 мм (ДП ДГ «Дніпро», центральна частина) до 157,0 мм (Губиниха, північна частина), за пізніх строків сівби (на 8 травня) – в південних і східних районах, внаслідок атмосферних опадів, були достатні (121–144 мм), а в західних і північних – оптимальні (151–164 мм).

За даними ДУ ІЗК НААН сходи кукурудзи за раннього строку сівби (14 квітня) в умовах року з’явилися на 17 (ранньостиглий гібрид) – 18 добу (середньопізній гібрид), за оптимального строку сівби (24 квітня) – на 12 (ранньостиглий гібрид) – 13 добу (середньопізній гібрид), за пізнього строку сівби (5 травня) – відповідно на 9–10 добу після сівби. При цьому польова схожість насіння за раннього строку сівби дорівнювала 64–78 % (у нехолодостійкого гібрида – лише 42 %), за оптимального – 71–82 %, за пізнього – 80–86 %. Подовження періоду з недостатніми температурами повітря (12–15 °С вдень), нічне зниження температури (іноді до -1 °С), яке спостерігалося до кінця другої декади травня, зумовлювало подовження періоду сівба – сходи та спричиняло зниження польової схожості насіння.

Початкові фази розвитку кукурудзи, внаслідок пониженої температури повітря, проходили уповільнено з послабленими процесами фотосинтезу, що проявилося у рослин гібридів усіх строків сівби в блідо-зеленому забарвленні листкових пластинок та незначних біометричних показниках рослин. Також, на гідротермічні умови початку вегетації кукурудзи та істотне поповнення запасів продуктивної вологи у ґрунті вплинув потужний циклон (опади у вигляді злив, іноді з градом) впродовж першої декади червня, що зумовило пошкодження в деяких господарствах сходів кукурудзи на окремих площах.

Достатня забезпеченість вологоресурсами зумовила ймовірність високої загрози втрат врожаю зерна кукурудзи також від «другої хвилі» бур’янів на площах, де не було внесено ґрунтових гербіцидів, або вони були промиті в нижчі шари ґрунту внаслідок профіциту інтенсиних атмосферних опадів.

На морфологічні параметри кукурудзи в умовах року значний вплив мали і агротехнічні заходи вирощування, особливо строки сівби та добір різностиглих біотипів. Залежно від цих технологічних елементів стан посівів суттєво відрізняється, і очевидно, матиме свої наслідки відносно темпів вологовіддачі в період дозрівання урожаю зерна.

За біометричними та морфологічними параметрами кукурудзи нинішній стан рослин поступається минулорічному на 25–35 %. При розтягнутості строків сівби кукурудзи з 14 квітня по 20 травня рослини сформували від 3 до 9 листків і на частині посівів (до 35–40 %) технологічні операції завершені в повному обсязі.

Біометричний моніторинг стану посівів кукурудзи показав, що гібриди різних груп стиглості чутливо реагували на строки сівби відповідними морфологічними параметрами. Незважаючи на складні погодні умови, пріоритетність зберігалася за посівами кукурудзи ранніх строків сівби за такими параметрами, як висота рослин, площа асиміляційної листкової поверхні та кількість функціональних листків. Так, перенесення терміну сівби кукурудзи на 20 діб від раннього строку, зумовлювало відставання біометричних показників у біотипів кукурудзи: висоти рослин з 61–55 до 49–35 см, площі листків – з 759,0–675,0 до 469,7–218,0 см²/росл. (табл. 1).

В цілому група ґрунтових гербіцидів забезпечила високу технічну ефективність у боротьбі з бур’янами. При цьому, внаслідок перезволоження ґрунту і часткового промивання ґрунтових гербіцидів в нижні шари, що зумовило скорочення захисної дії хімічного прийому догляду, на пізніх посівах кукурудзи (після 5 травня), у яких фаза розвитку рослин 3–5 листків терміново необхідно застосувати післясходові гербіциди. У посівах всіх строків сівби слід провести позакореневі азотно- мікроелементні підживлення рослин.

Всі посіви кукурудзи на площах, які засіяли до 5 травня, перейшли фазу 5-го листка, що є сигналом про припинення використання страхових гербіцидів. Позитивні результати на даному етапі органогенезу кукурудзи можна очікувати від проведення міжрядного обробітку та підгортання рослин, які дозволять знищити останню хвилю бур’янів та поверхневу кірку після інтенсивних дощів.

Виходячи з існуючої агрометеорологічної ситуації, нинішній стан посівів кукурудзи можна вважати перспективним для формування високої зернової продуктивності. До можливих проблем при вирощуванні кукурудзи за високих темпів приросту біомаси в першій половині вегетації може стати сформована, внаслідок перезволоження ґрунту, поверхнева коренева система рослин, забур’яненість посівів, висока температура повітря (вище 30°С) та відсутність опадів під час цвітіння рослин, а також дефіцит вологозабезпеченості рослин на завершальних етапах органогенезу.

Повернутися до списку