Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
Наведені результати аналізу ліній кукурудзи за методом SNP-генотипування. Він дає можливість порівняти частоту однонуклеотидних замін в геномах різних ліній, диференціювати селекційний матеріал за генетичними дистанціями і встановити ступінь спорідненості ліній. Розроблені рекомендації з використання ліній в селекційному процесі як вихідного матеріалу для створення популяцій наступних циклів добору та гібридних комбінацій. С. 3-7
З'ясовано особливості формування видового складу бур’янів на різних етапах розвитку землеробства в зоні Степу. Розглянуто механізми адаптивної здатності бур’янів залежно від кліматичних і технологічних факторів. Рекомендовані принципи побудови системи знищення бур’янів шляхом підбору гербіцидів залежно від типу забур’яненості посівів. С. 7-11
Встановлено, що набір культур у сівозмінах помітно впливає на мінералізацію та накопичення гумусу в ґрунті. Тому при вирощуванні культур необхідно постійно вести контроль за динамікою ґрунтової родючості шляхом аналізу вмісту гумусу в грунті. С. 11-14
Вивчено вплив різних способів основного обробітку на агрофізичні властивості і водний режим ґрунту, ріст, розвиток, продуктивність рослин ячменю ярого, забур’яненість посівів цієї зернової культури. Встановлено, що чизельний обробіток ґрунту під ячмінь ярий створює кращі умови вологозабезпеченості, гарантує високий рівень уражаю зерна і значну рентабельність виробництва. С. 14-17
Висвітлені результати досліджень за 2007–2010 рр. по визначенню продуктивності озимих і ярих зернових колосових культур в умовах Степу України. Наведені кількісні показники рівня врожаю озимих і ярих форм пшениці, ячменю, тритикале залежно від попередників та строків сівби. С. 18-22
Встановлено, що при комплексному застосуванні засобів захисту рослин в посівах пшениці ярої істотно зростає приріст врожайності зерна сорту Харківська 27 – на 0,52 т/га), а сорту Харківська 30 – на 0,69 т/га. Більшу ефективність проявляють засоби захисту рослин у суміші тілт 250 ЕС + агат 25-К + гранстар 75 (половинними дозами). С. 22-25
Наведені результати досліджень по вивченню впливу різних попередників і мінеральних добрив на урожайність пшениці озимої та його якість в аридних умовах Присивашшя. С. 25-29
Наведені результати досліджень впливу різних способів обробітку ґрунту та гербіцидів на забур'яненість посівів соняшнику гібрида Ясон і його врожайність. Показано переваги оранки на глибину 25–27 см порівняно з мілким обробітком і прямою сівбою, а також високу ефективність гербіцидів: харнес, 2,5 л/га, дуал голд, 1,0 л/га + гезагард, 2,0 л/га (бакова суміш), фронтьєр оптима, 1,4 л/га. С. 29-32
Досліджено вплив мінеральних добрив і норм висіву насіння на ріст і розвиток, показники структури і зернової продуктивності рослин гороху вусатого морфологічного типу, використання продуктивної вологи з ґрунту посівами. С. 33-37
З'ясовано особливості впливу сепарування на крупність і якість насіння різних сортів пшениці озимої. З метою поліпшення якості насіння доцільно проводити сепарування насіннєвого матеріалу на фракції 2,5х20 мм і більше з масою 1000 зерен понад 40 г. Передпосівне повітряно-теплове обігрівання є ефективним заходом підвищення енергії проростання і лабораторної схожості насіння. С. 37-42
Встановлено, що за собівартістю одиниці продукції, умовно чистим прибутком і рівнем рентабельності кращі результати показав ранньостиглий гібрид Спокуса. Дещо меншою, але достатньо високою була ефективність вирощування ранньостиглого гібрида Внесок СВ, середньоранніх – Сюрприз, Вєнілія та сорту Ароматна, середньостиглого гібрида Кабанець СВ. С. 42-44
Висвітлені результати польових дослідів з вивчення ефективності способів основного обробітку грунту в зерновій сівозміні в умовах Лісостепу. Встановлено, що мінімізація обробітку грунту призводить до зменшення запасів продуктивної вологи та збільшення твердості грунту. Внаслідок погіршення агрофізичних умов на фоні прямої сівби в необроблений грунт урожайність вики ярої, пшениці озимої, сої та ячменю ярого зменшувалась на 0,30–0,63 т/га. С. 45-48
Узагальнено результати вивчення мікроелементного складу рослин кукурудзи в зоні Степу України. Встановлені середні значення вмісту мікроелементів в зерні та листостебловій масі кукурудзи. Максимальне значення коефіцієнта біологічного поглинання для Zn становить 30,5, а Cu – 11,1. Аналіз емпіричних кривих свідчить, що рослини кукурудзи під дією певних факторів не в змозі повною мірою реалізувати свої потенційні можливостей щодо накопичення більшості мікроелементів. С. 48-53
Наведені результати досліджень впливу строків, способів сівби і норм висіву насіння на урожайність зерна і показники економічної ефективності вирощування нуту в умовах північного Степу України. С. 53-57
Наведено результати польових досліджень з вивчення впливу способів сівби і гербіцидів на продуктивність рослин кукурудзи ранньостиглого гібрида Почаївський 190 МВ. Захист від бур'янів включав використання гербіцидів нового покоління ґрунтової (харнес) та післясходової (стеллар, діален cупер, таск) дії, а також механізований догляд за рослинами. С. 58-61
Проведена оцінка адаптивної здатності та екологічної стабільності простих гібридів кукурудзи створених на основі зародкових плазм Айодент, Лаукон та Змішана. Встановлено адаптивний потенціал досліджених тесткросів і оптимальні гетерозисні моделі для використання в селекційній роботі по створенню перспективних високопродуктивних гібридів кукурудзи адаптованих до умов західного Лісотепу України. Найвищою загальною адаптивною здатністю відзначалися гібриди гетерозисної моделі Айодент × Лаукон. С. 61-64
Висвітлено результати польової оцінки (2010–2011 рр.) стійкості до посухи нових ліній цукрової кукурудзи за індексами посухостійкості і морфобіологічними ознаками. Встановлено вищу активність генотипового середовища у стрес-толерантних ценозів порівняно з нестійкими до посухи. Виділено високопродуктивні посухостійкі зразки з високою гомеостатичністю формування продуктивності. Рекомендовано використовувати їх при створенні гібридів для вирощування в посушливих умовах. С. 64-70
Вивчено видовий склад збудників пліснявіння насіння ячменю ярого протягом одного року зберігання. Досліджено фітотоксичну дію культуральних розчинів грибів, якими найчастіше уражується насіння: Fusarium moniliforme var. lactis Bilai, Bipolaris sorokiniana (Sacc.) Shoemaker, Alternaria alternatа (Fries: Fries) von Keissler, Penicillium glandicola (Oudem.) Seifert et Samson, Aspergillus clavatus Desm. С. 70-73
Розглянуто історію вирощування соняшнику в сівозмінах України. Рекомендовано науково обґрунтовані сівозміни з вирощуванням цієї культури у великих спеціалізованих аграрних господарствах, де можливе впровадження багатопільних сівозмін, та фермерських господарствах, в яких обмеження обробітку ґрунту вимагає застосування сівозмін з невеликим набором культур і коротким періодом ротації. С. 73-78
Наведені результати польового досліду з встановлення показників біоенергетичної ефективності виробництва зерна гібридів кукурудзи розлусної (Вулкан і Дніпровський 929) залежно від способів основного обробітку ґрунту, внесення мінеральних добрив та густоти стояння рослин. Визначено енергетичний коефіцієнт, енергоємність 1 т зерна, затрати сукупної енергії на 1 га, валової та обмінної енергії. С. 78-81
Наведено результати польових досліджень з впливу різних доз ґрунтового гербіциду трофі 90 на забур’яненість та врожайність посівів кукурудзи. При застосуванні 2,5 л/га препарату врожайність кукурудзи була майже на рівні варіанту з ручними прополюваннями. С. 81-85
За результатами обстеження посівів і епіфітної оцінки різних сортів озимої пшениці з'ясовано особливості інфікування сапрофітними грибами та ураження ними зерна. Встановлено залежність між динамікою розповсюдження мікофлори при настанні повної стиглості зерна та протягом періоду його біологічного спокою, виявлено ефективність хімічних заходів фітосанітарного контролю. С. 85-88
Досліджено ефективність різнофункціональних регуляторів росту останнього покоління при використанні їх для передпосівної інкрустації насіння та обприскування вегетуючих рослин ячменю ярого. Виявлено, що стимулятори росту позитивно впливають на показники структури врожаю – довжину колосу, масу 1000 зерен, кількість продуктивних стебел та кількість зерен у колосі. Найбільшу прибавку врожаю зерна ячменю ярого одержано за рахунок використання стимуляторів росту для обробки насіння та триразового обприскування вегетуючих посівів. Застосування стимуляторів росту було більш ефективним в посівах сорту Донецький 14. Найбільша прибавка врожаю зерна була при комплексному використанні альбіту – 0,55 т/га. На підставі розробленого графічного алгоритму аналізу елементів структури врожайності ячменю ярого можливо виявити вплив елементів агротехніки на продуктивність і екологічну пластичність сортів цієї культури при вирощуванні в конкретних агрокліматичних умовах регіону. С. 88-93
Досліджено особливості водоспоживання і формування урожайності гібридів соняшнику залежно від густоти стояння рослин. Встановлено, що найбільш економно витрачали вологу гібриди Надійний і Запорізький 28 при густоті 40 тис., а гібрид Сава – 50 тис. рослин/га; коефіцієнти водоспоживання становили відповідно 901, 981 і 953 м3/т. Оптимальною для гібридів Надійний і Запорізький 28 була густота 40 тис. рослин/га, урожайність становила 3,54 і 3,26 т/га відповідно. Гібрид Сава сформував найвищу врожайність (3,38 т/га) при густоті 50 тис. рослин/га. С. 94-97
Висвітлені результати досліджень з вивчення впливу основного обробітку ґрунту на його фізичні властивості при вирощуванні сої в умовах східного Лісостепу України. Встановлено, що на чорноземах типових щільність орного шару була оптимальною незалежно від основного обробітку, проте найкращий структурно-агрегатний склад ґрунту був на фоні плоскорізного обробітку. С. 97-100
Перехід на технології безперервного відновлення родючості ґрунтів та формування сталих агробіогеоценозів в умовах мульчепласту біогенної системи землеробства пов'язаний з розвитком інформаційно-комунікаційних систем та програмним керуванням оптимізації функціонування різних рівнів організації угруповань живих організмів. С. 103-111
Висвітлено результати досліджень з вивчення закономірностей формування зернової про-дуктивності у вівса та ячменю ярого. Встановлено, що при вирощуванні після рекомендованих по-передників, ці культури значно краще реагують на підвищення агрохімічного фону. Виявлено, що при вирощуванні вівса та ячменю ярого після пшениці озимої за передпосівного внесення N40P40K40 + підживлення N30 у поєднанні з обприскуванням вегетуючих рослин мікродобривом реаком можливо збільшити кількість продуктивних стебел на одиниці площі та продуктивність волоті/колосу – врожай зерна зростає до 3,96 і 3,32 т/га відповідно. С. 112-116
Розглянуто особливості росту та розвитку рослин різних сортів пшениці озимої у весняно-літній період. Досліджено динаміку накопичення сухої речовини та площі листкової поверхні рослин озимини залежно від сорту. З'ясовано вплив біометричних показників на врожайність зерна. С. 116-120
Наведений аналіз різноманіття флори та рослинності долини р. Базавлук в межах Дніпропетровської області. На дослідженій території та акваторії водойм зареєстровано 736 видів рослин, у тому числі 60 рідкісних і зникаючих, а також 15 рослин, які занесені до Червоної книги України. С. 120-124
Проведено оцінку комбінаційної здатності дев’яти колекційних зразків вики ярої та особливостей прояву позитивних трансгресій в поколінні гібридів F2 за основними ознаками кормової та насіннєвої продуктивності. Визначено залежність між показниками специфічної комбінаційної здатності зразків та рівнем прояву відповідних ознак в подальших гібридних поколіннях. С. 124-127
Наведено результати досліджень з вивчення впливу попередників, способів, строків і доз внесення мікро- та мінеральних добрив на особливості накопичення продуктивної вологи під посівами вівса, з'ясовано рівень водоспоживання рослин. С. 127-131
В інтегрованому захисті рослин радикальним заходом є вирощування стійких до шкідників та хвороб сортів і гібридів В цілому вивчалося тридцять дев'ять гібридів. В 2011 р. з тридцяти зразків дванадцять – були виключені з подальшого вивчення, а в 2012 р. додатково було досліджено ще дев’ять. В зв'язку з незначним розповсюдженням кукурудзяного стеблового метелика (в середньому 1,3%) можливості провести диференціацію гібридів за стійкістю до шкідника не було. В той же час у результаті значного пошкодження рослин кукурудзи бавовниковою совкою вдалося виявити, що гібриди різнилися за стійкістю. Більшість з них були схильними до пошкодження фітофагами – 53,8% досліджених гибридів, 28,2% – віднесені до средньостійких і лише 18% – до стійких. С. 132-134
Наведені результати вивчення впливу норми висіву і попередника на елементи продуктивності голозерного та плівчастого ячменів ярих в умовах північного Степу. Після сої вищу урожайність плівчастого ячменю отримано при нормі висіву 5,0 млн, соняшнику – 6,0 млн, пшениці озимої – 5,5 млн схожих насінин/га; голозерного ячменю при нормі висіву 5,0 млн, соняшнику і пшениці озимої – 6,0 млн схожих насінин/га. С. 135-139
Iндeкc узaгaльнeнoгo видoвoгo piзнoмaнiття (MSA) базується нa poзpaxункax пpocтиx причиннo-нacлiдкoвиx зв'язків мiж pушiйними cилaми змiн cтaну дoвкiлля тa їx впливoм нa бiopiзнoмaнiття. Вiн вiдoбpaжaє вiднoшeння пoтoчнoгo видoвoгo piзнoмaнiття тepитopiї вiднocнo пoтeнцiйнoгo видoвoгo piзнoмaнiття нeпopушeнoї eкocиcтeми в мeжax цiєї caмoї тepитopiї. Існує можливість оцінити поточний стан біорізноманіття за допомогою репрезентативної вибірки комах, представленої константними та домінантними видами, оскільки вони як представники одного з найстійкіших класів найбільш точно відображають ступінь антропогенного впливу на дослідженій території. С. 139-142
Викладено результати досліджень ефективності використання гною великої рогатої худоби і свиней в поєднанні з рослинною сировиною. Проведено розрахунок необхідної потужності біогазо-енергетичних установок для ферм різних типорозмірів. С. 143-146
Досліджено відгодівельні та м’ясні якості молодняку свиней різних генотипів та селекційних стад в умовах станції контрольної відгодівлі Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН України. Встановлено, що кращими показниками відгодівельних та м’ясних якостей характеризувалися потомки кнурів великої білої породи та породи ландрас, завезених із ТОВ «Агропрайм Холдинг» Одеської області. Порівняно з тваринами інших генотипів та селекційних стад у них був вищий середньодобовий приріст живої маси (на 6,17%), менші витрати корму (на 10,7%), а також довші туші (на 3,5%) з тоншим шпиком на рівні 6–7 грудного хребця (на 22,1%). Кращими показниками за віком досягнення живої маси 100 кг і товщиною шпику характеризувалися тварини ДП ДГ «Степне» та ДП ДГ «9 Січня» Полтавської області відповідно. С. 146-152
Досліджено етологічні особливості кормової поведінки корів української м’ясної породи та їхніх телят. Визначено залежність розвитку молодняку в ранньому онтогенезі від особливостей поведінки. С. 152-156
Наведено результати дослідження негативного впливу природного стабілізуючого добору на фено- та генотипи корів голштинської породи за екстер’єром, інтер’єром, молочною продуктивністю, якістю і хімічним складом молока та з'ясовані можливі шляхи його усунення в умовах степової зони України. С. 156-162
Досліджено показники власної продуктивності ремонтних свинок великої білої породи, ознак відтворювальної здатності свиноматок, що перевіряються, а також ефективність відбору тварин в основне стадо за індексом BLUP свиноматок-матерів. С. 162-168
Наведені дані хімічного складу та поживності кормів центрального Придніпров’я з визначенням окремих фракцій протеїну і структурних вуглеводів. Адаптовані до американської системи NRC (2001) ключові елементи нормованої годівлі сухостійних корів з високим потенціалом продуктивності. С. 168-173
Проаналізовано та узагальнено результати моніторингу інфекційних хвороб птиці в птахогосподарствах Дніпропетровської, Черкаської, Миколаївської, Полтавської областей, проведено експериментальні дослідження щодо чутливості бактерійних культур до деяких фторхінолонових препаратів, які застосовуються у птахівничих господарствах для профілактики і лікування бактеріальних інфекцій. С. 177-179