Інтеграція у світовий науковий і освітянський простір через провадження фундаментальних та прикладних інноваційних розробок у галузі зерновиробництва з метою вирішення глобальних проблем – продовольчої, енергетичної, екологічної, фінансової і кадрової
Наведено результати польових дослідів з вивчення формування врожайності та якості зерна м’якої і твердої пшениці озимої та ячменю озимого. Встановлена залежність між гідротермічними умовами та вмістом білка, клейковини, масою 1000 зерен, урожайністю сортів озимих культур при вирощувані їх по чорному пару. Виділено групу сортів, що мають стабільні біологічні та господарські характеристики в широких межах коливання середньодобових температур і вологозабезпечення.
Визначено оптимальне насичення і розміщення зернових культур у короткоротаційних сівозмінах для умов недостатнього зволоження Лісостепу. Встановлено, що в умовах змін клімату кращими попередниками для пшениці озимої є бобові культури: горох та вико-вівсяна сумішка.
Вивчено урожайність сестринських гібридів кукурудзи плазми Рейд та їх вихідних форм і виявлено гіпотетичний гетерозис таких схрещувань. Визначено, що рівень прояву гіпотетичного гетерозису не завжди відображає реальні генетичні дистанції споріднених ліній.
Викладено результати досліджень з розроблення сівозміни з зайнятим баштанним паром та підвищеною концентрацією зернових культур. Наведено дані з продуктивності та економічної ефективності сівозмін – нової та прийнятої на сьогодні у регіоні.
Показано вплив строків сівби та весняно-літніх азотних підживлень на фотосинтетичну діяльність посівів озимої пшениці. Виявлено, що оптимальна облистяність і більш інтенсивні процеси фотосинтезу відмічалися у рослин за сівби 25 вересня при застосуванні азотного підживлення рано навесні по мерзлоталому ґрунту поверхнево дозою N30 з наступним внесенням N30–60 локально.
Наведені результати досліджень впливу строків сівби та умов осіннього періоду вегетації на зимостійкість рослин озимого ячменю в північній частині Степу. Отримані експериментальні дані свідчать, що найвищий рівень виживання рослин озимого ячменю був зафіксований при сівбі в період з 25 вересня по 5 жовтня.
У статті висвітлено результати і основні напрямки селекції зернобобових культур в Інституті зернових культур України і на його селекційно-дослідних станціях. Наведено походження і господарську характеристику основних зареєстрованих сортів зернобобових культур.
В статті наведено результати оцінки створеного селекційного матеріалу Закарпатським інститутом АПВ за господарсько-цінними ознаками та встановлено шляхи добору батьківських пар, схем селекції для одержання високогетерозисних гібридів кукурудзи ранньостиглого та середньоранньостиглого строку достигання.
Наведено результати досліджень з економічної оцінки вирощування різних за групами стиглості гібридів кукурудзи в чотирьох екологічних пунктах випробування на зрошуваних землях південного Степу України. Доведена найвища економічна ефективність вирощування середньо-ранньостиглої групи. Створено кореляційно-регресійні моделі рівня рентабельності залежно від продуктивності гібридів різних груп ФАО.
Встановлено вплив строків сівби, обробки насіння мікродобривом і протруйником, а також заходів знищення бур’янів на біометричні показники та врожайність кукурудзи цукрової.
Одержано попередні результати досліджень впливу попередників та строків сівби на урожайність різних за інтенсивністю сортів озимої пшениці. Зроблено порівняльний аналіз продуктивності різновікових посівів озимої пшениці при вирощуванні по чорному пару та соняшнику.
Представлено результати оцінки сумарної токсичності ґрунту і зерна рису тестовим методом, який оснований на пророщуванні насіння редису червоного у витяжці досліджуваного об’єкту. Встановлено, що елементи технології вирощування культури зі збалансованим живленням рослин істотно не впливали на сумарну токсичність зерна рису, цей показник не перевищував граничних 20% і коливався в межах 11,2–18,0%.
Наведені результати досліджень впливу способів сівби і норм висіву насіння на продуктивність сортів сої різних груп стиглості. Встановлено залежність показників структури урожайності сої від зазначених факторів. З'ясовано, що в умовах північного Степу України сорти сої Оріана і Фаетон можна висівати як суцільним (15 см), так і широкорядним способом (міжряддя 45 і 70 см) з нормою висіву 500 тис. схожих насінин/га.
Наведено дані про випробування сортів льону-довгунця різного географічного походження у зоні північно-східного Полісся України. Найбільшу урожайність насіння (0,90–0,97 т/га) забезпечили сорти Рушничок, Глінум і Чарівний при нормі висіву 22 млн схожих насінин/га. Високий рівень пластичності виявили сорти Могильовський 2, Каменяр і Чарівний, коефіцієнти регресії яких становили відповідно 16,79; 15,11 і 10,09. Висока адаптивна здатність за насіннєвою продуктивністю виявилась у сортів льону-довгунця: Чарівний, Глінум і Рушничок, у яких оптимально поєднуються пластичність і стабільність за обома ознаками – коефіцієнти регресії дорівнювали 10,09; 9,43 і 8,55, а варіанти стабільності – 0,13; 0,39 і 0,53 відповідно.
В статті наведені графіки динаміки чисельності попелиць, опадів, температури і показана залежність льоту попелиць від погодних умов в 2006–2009 рр. на півдні України.
Наведено результати експериментальних досліджень впливу строків сівби озимої пшениці по чорному пару на тривалість періоду «сівба – сходи» та суму накопичення ефективних температур, забезпеченість ґрунтовою вологою озимої пшениці впродовж осіннього періоду вегетації рослин.
При порівнянні даних урожайності пшениці у модельних дослідах з рекультивації шахтних відвалів не виявлено пригнічення росту рослин після 20-річного терміну експлуатації земель. Контролювання рухомих форм важких металів у відвальних породах є передумовою отримання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції на прилеглих до шахт рекультивованих землях.
Визначено оптимальні дози внесення компостів, збагачених фосфатмобілізуючими бактеріями роду Pseudomonas, при вирощуванні огірків. Застосування компосту з Pseudomonas sp. 17 у технологіях вирощування огірків забезпечує зростання адсорбційної поверхні кореневої системи рослин, збільшення виносу фосфору, підвищує врожайність культури та покращує якість отриманої продукції.
В статті подано економічний аналіз експериментальних даних, одержаних в польових дослідах в південно-західній частині Степу. Показано вплив попередників, способів обробітку ґрунту і гербіцидів на продуктивність і економічні показники вирощування гібридів кукурудзи. Встановлено, що найвища рентабельність була при вирощуванні кукурудзи після озимої пшениці та застосуванні ґрунтового гербіциду герб.
Вивчено вплив біостимуляторів на врожайність ярого ячменю сорту Галактик. Виявлена ефективність дії біологічних препаратів на показники фотосинтетичного потенціалу і чистої продуктивності фотосинтезу рослин. Обробка біостимуляторами насіння сприяє посиленню росту і розвитку рослин ярого ячменю, підвищує їх врожайність, ефективнішим при цьому є використання препарату крезацин.
Висвітлено результати вивчення ефективності вирощування різних видів васильків в умовах Закарпаття та створення вихідного матеріалу для подальшої селекційної роботи. Наведено результати продуктивності різних видів васильків, вміст ефірної олії та інших біологічно активних речовин, які є складовою пряно-ароматичних рослин.
Встановлено, що строк збирання кукурудзи не впливає на відсоток пошкоджених кукурудзяним метеликом рослин та кількість його гусениць на рослині. Однак характер пошкодженості рослин цим шкідником і розміщення його гусениць в стеблі кукурудзи суттєво залежать від строку збирання культури.
Вивчено вплив норм висіву та способів сівби на урожайність насіння кунжуту в умовах Березівського району Одеської області. Кращі результати були отримані при вирощуванні кунжуту за норми висіву 300 тис. схожих насінин/га та широкорядного способу сівби з міжряддями 60 см. При цьому урожай насіння становив в середньому за чотири роки досліджень 10,35 ц/га.
Викладено результати досліджень впливу різних біопрепаратів на основі виробничого штаму Bradyrhizobium japonicum М 8 на формування та продуктивність соєво-ризобіального симбіозу за наявності в ґрунті «місцевих» популяцій ризобій сої. Встановлено, що біопрепарат комплексної дії ризогумін забезпечував збільшення кількості бульбочок, утворених інтродукційним штамом нітрогеназної та глутамінсинтетазної активності, а також підвищення вмісту білка в рослинах сої порівняно з іншими бактеріальними препаратами. Ризогумін сприяв одержанню найбільшого приросту урожайності насіння сої.
Представлено результати досліджень впливу біологічної активності ґрунту на продуктивність та якість зерна сої залежно від сортових особливостей, способів сівби та інокуляції посівного матеріалу при вирощуванні цієї бобової культури в умовах західного Лісостепу України. Встановлено кращий спосіб сівби та необхідність інокуляції насіння ризоторфіном і вермистимом для підвищення урожайності зерна сої і його якості.
Наведено результати досліджень впливу бактеріального препарату азотфіксуючої дії ризогумін у поєднанні з регулятором росту та мікродобривом на продуктивність гороху сортів вусатого типу. Виявлена висока ефективність цих препаратів при використанні в умовах північного Степу України.
Наведено результати досліджень з виявлення оптимальних строків та доз позакореневого підживлення рослин кукурудзи комплексними рідкими добривами реаком Плюс.
У статті наведено результати досліджень впливу систем добрив на коефіцієнти переходу та накопичення 137Cs сільськогосподарськими рослинами в чотирипільній зерно-просапній сівозміні з чергуванням культур: кукурудза на силос, ячмінь, пелюшко-овес, озима пшениця. Встановлено, що значним резервом одержання екологічно чистої продукції в зоні посиленого радіаційного контролю є застосування органо-мінеральних добрив, особливо біоактивних мінеральних добрив – екобіом та агровіт-кор.
Наведено характеристику колекції стоколосу безостого (Bromopsis inermis) в ПІАПВ ім. М.І. Вавилова. Висвітлено результати дворічного вивчення колекційних зразків за морфологічними та господарсько-цінними ознаками. Виділені перспективні зразки, які можуть слугувати вихідним матеріалом в селекції сортів стоколосу безостого.
У статті наведені дані про вплив мікродобрив реаком, що містять збалансоване співвідношення хелатів мікроелементів, на продуктивність пшениці озимої у зоні нестійкого зволоження Лісостепу України. Застосування їх як для предпосівної обробки насіння, так і для позакореневого підживлення вегетуючих рослин є значним резервом підвищення врожайності культури.
Виявлено моногенний домінантний контроль стійкості до чорної та твердої сажок. У F2 дигібридного аналізуючого схрещування, частка рекомбінацій коливалася у межах 5,0–8,7%. Отже, має місце неповне зчеплення цих генів.
Наведено результати вивчення морозостійкості гібридних популяцій та ліній, отриманих від схрещування ярих зразків м’якої пшениці різного еколого-географічного походження з місцевими сортами озимої м’якої пшениці. Виявлено вплив озимого і ярого компонентів схрещування на характер успадкування стійкості до низьких температур озимо-ярими гібридами та ефективність різних схем схрещування за рівнем морозостійкості популяцій і константних ліній озимого типу.
В статті розглянуто результати польових дослідів з вивчення ефективності мінімізації основного обробітку грунту та прямої сівби кукурудзи за агрофізичними параметрами. Встановлено, що мілкий основний обробіток грунту і пряма сівба викликають зменшення запасів вологи в грунті, зростання його об’ємної маси і твердості, депресію ростових процесів в період вегетації кукурудзи, а отже, зниження врожайності зерна.
В статті наведено результати досліджень впливу біодобрив байкал ЕМ-1 та агровит-кор на урожайність соняшнику і мікробіологічний стан грунту порівняно з контролем та варіантом внесення мінеральних добрив.
На підставі проведених польових дослідів розроблено теоретичні положення та практичні рекомендації з підвищення ефективності регулювання забур’яненості посівів кукурудзи з метою більш повної реалізації генетичного потенціалу врожайності зерна цієї культури. Вивчено біологічну конкуренцію в агроценозі кукурудзи. З'ясовано заходи попередження негативного впливу бур’янів на запліднення рослин і формування врожайності зерна кукурудзи. Виявлено, що найвищу технічну ефективність проти комплексу бур’янів степового екотипу, в тому числі з високою резистентністю, можливо досягти за рахунок використання гербіциду майсТер та поєднання ґрунтового гербіциду харнес із страховим діален Супер.
Висвітлено основні напрямки та агротехнічні прийоми ефективного контролювання бур’янів в чистих парах. Встановлено, що використання раннього пару під озиму пшеницю в Степу сприяє підвищенню забур’яненості посівів амброзією полинолистою та багаторічними бур’янами. Доведена висока ефективність підживлення озимої пшениці азотними добривами, за рахунок чого підвищується конкурентоспроможність рослин по відношенню до бур’янів і знижується забур’яненість посівів в 1,2-4,1 раза.
Отримані результати експериментальних досліджень свідчать, що при вирощуванні пшениці озимої в умовах Присивашшя, найбільш ефективною з економічної точки зору є сівба 5 жовтня нормою висіву 6 млн схожих насінин/га по чорному пару – було одержано найбільшу урожайність (6,4 т/га). При розміщенні посівів озимини після непарових попередників (сівба 25 вересня цією ж нормою) одержали 4,55 т/га зерна після ячменю ярого і 3,97 т/га після соняшнику. За цих умов без застосування додаткових технологічних операцій та матеріальних витрат одержано найвищі економічні показники: чистий прибуток та рівень рентабельності.
Досліджено мутаційну мінливість біометричних і господарсько-цінних показників рижію ярого у поколінні М3 при обробці етилметансульфонатом. Проаналізовано характер змін показників залежно від генотипу та концентрації мутагену.
Проведено аналіз ураження 36 гібридів кукурудзи різних груп стиглості сажковими хворобами. Встановлено, що впродовж періоду досліджень найбільшого поширення набула пухирчаста сажка. Основну роль у розвитку хвороб кукурудзи відігравали абіотичні чинники, зокрема, температура повітря та опади.
Наведено результати наукових досліджень технологічних прийомів вирощування та підвищення врожайності озимої пшениці в Степу України. Встановлено вплив попередників (гороху і соняшнику), мінеральних добрив на вміст вологи в ґрунті та продуктивність озимої пшениці.
Визначена густота рослин галеги східної першого року вегетації в основні фази росту і розвитку залежно від способу сівби. Встановлений вплив покривних культур на густоту посівів галеги східної. Визначена динаміка висоти рослин галеги східної першого року життя за різних способів сівби.
Досліджено адаптивний потенціал і екологічну стабільність різних за гетерозисним складом простих гібридів кукурудзи (Zea maize L.) та визначено найбільш оптимальні гетерозисні моделі гібридів, адаптованих до умов Степу України. Серед вивчених гібридів найкращими за загальною адаптивною здатністю (ЗАЗі) виявились гібриди гетерозисної моделі Iodent×C103, а найбільш інтенсивними можна вважати гібриди схеми Iodent×BSSS. За результатами досліджень доведено, що прогноз параметрів адаптаційної здатності за морфологічними ознаками неможливий, а вивчення їх за ознакою „урожайність зерна” є найбільш надійним засобом характеристики окремих генотипів. Виявлено тенденцію до зростання диференційних можливостей середовища в умовах підвищеної щільності посіву.
Висвітлено напрями та результати роботи з селекції кукурудзи в умовах зрошення півдня України. Обгрунтовано перспективність використання у схрещуваннях для створення нових високоврожайних гібридів кукурудзи ліній, контрастних за групами стиглості та відмінних за генетичним походженням. Наведено результати вивчення нових ліній за показниками комбінаційної здатності.
Встановлено, що за сівби 25 вересня в умовах південного Степу України оптимальною нормою висіву ячменю озимого, яка забезпечує найбільший рівень врожаю зерна, можна вважати 5 млн схожих насінин/га.
Оцінено посухо- та жаростійкість 10 сортів вишні вітчизняної та зарубіжної селекції з урахуванням змін водно-фізичних і електрофізіологічних параметрів листків та пагонів.
Вивчено вплив препаратів біологічного походження на життєздатність спор грибів – збудників пліснявіння насіння. Виявлено ефективність дії біологічних препаратів на розвиток пліснявіння зерна при зберіганні в осінньо-зимовий та весняний періоди (від збирання насіння до висіву). Обробка насіння мікосаном-Н перед закладанням на зберігання – надійний захід пригнічення насіннєвої інфекції та збереження посівних якостей насіння.
Наведено результати досліджень технічної та господарської ефективності біопрепарату агат 25-К на вівсі. Встановлено, що при застосуванні на посівах вівса цього препарату розвиток корончастої іржі знижувався на 53–66%. Збережений врожай становив 0,34 т/га, а маса 1000 зерен збільшувалась на 2,4 г.