ГоловнаБібліотекаБюлетеніБюлетень №2

Бюлетень Інституту зернових культур НААН України. – 2012. – №2

Зміст


  • Циков В. С., Кирпа М. Я., Черчель В. Ю.
    Інноваційне співробітництво в галузі вирощування зерна кукурудзи.
    Охарактеризовано основні етапи становлення і розвитку кукурудзосіяння в Республіці Білорусь, починаючи з 1988 р. Висвітлені результати сумісної діяльності вчених України та адміністративних органів Гомельської, Брестської, Мінської областей. С. 3–8
  • Шевченко М. С., Шевченко О. М., Приходько В. І.
    Ефективність вологоспоживання кукурудзи та основні способи його регулювання.
    Наведені результати польових дослідів зі споживання вологи агроценозами кукурудзи при різних способах основного обробітку грунту та використанні гербіцидів грунтової і вегетативної дії. Встановлено, що послідовне застосування гербіцидів герб і таск при інтенсивному і мінімальному обробітку грунту сприяє найбільш ефективному використанню рослинами кукурудзи ресурсів вологи.. С. 8–11
  • Лебідь Є. М., Десятник Л. М., Федоренко І. Є., Кірчук І. С., Пішта Д. С., Кірчук Г. А.
    Особливості формування структури урожаю озимої пшениці в умовах півдня України.
    Дослідження, проведені в польовому стаціонарному досліді, показали, що попередники озимої пшениці по-різному впливають на елементи структури врожаю. Кращим попередником визнано чорний пар. Системи удобрення забезпечують стале отримання врожаю з високими структурними показниками. С. 11–16
  • Філіпов Г. Л., Черчель В. Ю., Вишневський М. В., Максимова Л. О.
    Агрофізіологічне обгрунтування добору стрес-толерантних селекційних форм кукурудзи.
    Розглянуті питання розширення напрямків добору вихідного селекційного матеріалу кукурудзи, зокрема на стійкість до загущення посівів. Запропонований вдосконалений метод добору стрес-толерантних форм в умовах обмеженої площі живлення. Отримані результати підтверджують перспективність досліджень в напрямку розробки фізіологічних методів добору селекційного матеріалу на стійкість до загущення посівів. С. 16–20
  • Кирпа М. Я., Скотар С. О., Рева Л. І.
    Крупність насіння кукурудзи та техніко-економічне значення цієї ознаки в технологіях сепарування.
    Охарактеризовані фізико-механічні властивості насіння гібридів та самозапилених ліній кукурудзи як об’єкта сепарування. Встановлено, що сепарування за показниками ширина і питома маса зернівки дає можливість одержати найбільш повноцінні фракції насіння з підвищеною схожістю, за рахунок чого зростає врожайність кукурудзи. Доведено позитивне значення крупності у процесі проростання насіння і формування продуктивності рослинами. С. 20–24
  • Клиша А. І., Кулініч О. О.
    Дослідження генів з контролювання забарвлення сім’ядолей у сорту сочевиці петровська зеленозерна.
    Висвітлено результати вивчення генотипу сорту сочевиці Петровська зеленозерна. На основі аналізу розщеплення в гібридних популяціях F1 і F2 за ознакою забарвлення сім’ядолей показано, що сорт Петровська зеленозерна має в своєму генотипі домінантний ген Y жовтого і рецесивний ген b коричневого забарвлення сім’ядолей, однак внаслідок епістатичної дії рецесивного гена Dg їх дія не проявляється. С. 24–27
  • Дудка М. І., Рибка В. С., Колінько Я. Т., Ляшенко Н. О.
    Агротехнологічні та економічні аспекти виробництва зерна кукурудзи при різних технологіях вирощування в степовій зоні України.
    Наведено результати експериментальних досліджень впливу різних технологій вирощування на зернову продуктивність кукурудзи, з'ясовано економічну доцільність вирощування гібридів кукурудзи різних груп стиглості в степовій зоні України. С. 27–31
  • Лебідь Є. М., Десятник Л. М., Федоренко І. Є., Кірчук І. С., Пішта Д. С., Кірчук Г. А.
    Особливості вирощування гороху і озимої пшениці в сівозмінах південно-західного степу.
    Дослідженнями в польовому багаторічному стаціонарному досліді встановлено, що горох у південно-західній частині Степу в сівозмінах з чорним паром є не тільки цінною кормовою і продовольчою культурою, але й одним з найкращих попередників для озимої пшениці. С. 31–34
  • Тимофєєв М. М., Голубєва Т. В., Бєлицька О. А.
    Модель структурних інновацій біогенної системи землеробства.
    Формування конструкцій агрофітоценозів з багаторічних кормових злаково-бобових трав і певних чагарникових видів та сортів дає можливість усунути ерозійні процеси, збільшити кормову продуктивність угідь і період використання фітопродукції сільськогосподарськими та дикими тваринами, при цьому площа напівприродних агроекосистем по відношенню до полів, які інтенсивно удобрюються, повинна становити 1:1. С. 34-38
  • Кирпа М. Я., Пащенко Н. О., Базілєва Ю. С.
    Якість насіння кукурудзи залежно від способів зберігання та підготовки до сівби.
    З'ясована якість насіння гібридів кукурудзи залежно від способів зберігання і підготовки до сівби. За рахунок герметизації, зниження вологості і охолодження насіння зберігає високу якість і схожість протягом 4–5 років. Запропоновано перед сівбою насіння обробляти речовиною, до складу якої входить протруйник і новий регулятор росту з групи фумарів. С. 38-43
  • Шевченко М. С., Ткаліч Ю. І., Шевченко О. М., Матюха В. Л., Бокун О. І.
    Фітотоксична дія страхового гербіциду стеллар в посівах кукурудзи.
    Наведено результати польового досліду з вивчення фітотоксичної ефективності післясходового гербіциду в посівах кукурудзи. Показано, що обробка посівів гербіцидом стеллар не викликала пригнічення росту і розвитку рослин кукурудзи. При цьому біометричні параметри рослин кукурудзи, елементи структури врожаю, а також якість зерна були на рівні варіанта з виключенням шкодочинного впливу бур'янів та фітотоксичної дії гербіцидів. С. 43-46
  • Л. А. Радченко
    Вплив погодних умов осіннього періоду на продуктивність нових сортів озимої пшениці в Криму.
    Подана характеристика погодних умов посівного періоду в контрастні по зволоженню роки та виявлено їх вплив на одержання сходів і формування продуктивності рослинами озимої пшениці. С. 46-50
  • М. І. Дудка
    Продуктивність сумісних агрофітоценозів кукурудзи з амарантом залежно від співвідношення компонентів та їх розміщення на площі при вирощуванні на зелений корм в північному степу.
    Висвітлені результати експериментальних польових досліджень (2004–2006 рр.) з впливу співвідношення і способів розміщення компонентів на площі на продуктивність сумісних посівів кукурудзи з амарантом при вирощуванні на зелений корм. Визначено, що в умовах природної вологозабезпеченості північного Степу найбільш продуктивними були сумісні широкорядні (45 см) агрофітоценози при чергуванні двох рядків кукурудзи з одним рядком амаранту і загущенні кожного рядка додатково на 12,5% при загальній нормі висіву компонентів 125%. В 2009–2010 рр. проведена виробнича перевірка результатів експериментальних досліджень. С. 50-55
  • М. М. Федько
    Результати другого циклу рекурентного добору в популяції кукурудзи (Zea maize L.) спорідненої з геноплазмою Lancaster OH43.
    В результаті проведення другого циклу рекурентного добору в популяції кукурудзи (Zea mays L.) DK416 спорідненої з геноплазмою Lancaster Oh43 були отримані лінії, які значно переважають вихідні компоненти за комбінаційною здатністю, ознаками «урожайність зерна» і «вологість зерна при збиранні», стійкістю до вилягання, відсутністю протерандрії і є більш скоростиглими.
    Виділені лінії: DK416 3232 212113, DK416 3232 21222, DK416 3232 42242, DK416 3232 – 212121 та інші включені до подальшої селекційної роботи для закладання нового циклу рекурентного добору і створення нових конкурентоспроможних гібридів. C. 55-60
  • О. Є. Клімова
    Добір компонентів схрещування для селекції гібридів цукрової кукурудзи.
    Досліджено врожайність простих та трилінійних гібридів цукрової кукурудзи при контрастному вологозабезпеченні в умовах північного Степу України. Виділено компоненти схрещування з високими параметрами генетичної цінності. Доведено, що поєднання в одному генотипі батьківських форм з високою комбінаційною здатністю і стабільністю адаптивних реакцій забезпечує створення високопродуктивних гібридів з комплексною стійкістю до стресових факторів. За параметрами адаптивної здатності ідентифіковано гомеостатичні гібриди з високою селекційною цінністю як найбільш придатні для вирощування в зоні нестійкого зволоження. С. 60-66
  • Лях В. О., Дрозд І. Ф.
    Мінливість господарсько-цінних ознак у льону олійного в умовах Передкарпаття.
    Наведено результати досліджень мінливості ознак “кількість коробочок на одній рослині”, “кількість насінин на одній рослині” та “маса насіння з однієї рослини” у сортів льону олійного в умовах Передкарпаття в 2009–2011 рр. Проаналізовано характер змін показників цих ознак залежно від генотипу та умов року. Виділено зразки з максимальною експресією ознак продуктивності, а також зі стабільним їх проявом в різні роки вирощування. С. 66-72
  • Черенков А. В., Бенда Р. В., Прядко Ю. М.
    Вплив строків сівби та мінерального живлення на формування показників якості зерна ячменю озимого.
    Досліджено вплив строків сівби та мінерального живлення на якість зерна ячменю озимого при вирощуванні по стерньовому попереднику (ячмінь ярий). Встановлено, що при пізніх строках сівби (15–18 та 25–29 жовтня) формується зерно з найбільшим вмістом білка (11,3–11,4%), а при ранніх (15–17 вересня) – крохмалю (54,7%). За рахунок весняних азотних підживлень зростав вміст білка в зерні. С. 72-75
  • Ярчук І. І., Божко В. Ю., Мороз О. О.
    Вплив зимових ушкоджень на формування продуктивності ячменю озимого.
    Наведені дані зі зниження показників основних елементів структури урожаю рослин ячменю озимого в результаті післядії негативних чинників зимового періоду – відсутності снігу та наявності льодяної кірки. С. 75-78
  • Грицаєнко З. М., Карпенко В. П.
    Залежність розвитку окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери ячменю ярого від дії гербіцидів і регулятора росту рослин.
    Наведено результати досліджень з впливу гербіцидів гранстар 75 (10; 15; 20 та 25 г/га) і 2,4-ДА 500 (1,0 л/га), внесених окремо і в поєднанні з регулятором росту рослин емістим С, на розвиток окремих еколого-трофічних груп мікроорганізмів ризосфери ячменю ярого. Встановлено, що найвищу чутливість до дії вказаних гербіцидів виявляють нітрифікатори та бактерії з роду Azotobacter, разом з тим при внесенні гербіцидів гранстар 75 і 2,4-ДА 500 у сумішах із регулятором росту рослин емістим С негативний вплив на розвиток цих груп бактерій знижується. Щодо інших еколого-трофічних груп бактерій ризосфери ячменю ярого, простежується тенденція до зростання їх загальної чисельності. С. 78-82
  • Цилюрик О. І., Судак В. М.
    Ефективність мульчувального обробітку грунту під соняшник в північному степу України.
    Вивчено вплив різних способів основного обробітку ґрунту при залученні у кругообіг значної кількості (6–8 т/га) післяжнивних решток попередника (озима пшениця) на агрофізичні властивості, водний, поживний режим чорнозему, забур’яненість посівів і продуктивність соняшнику в сівозміні короткої ротації. Встановлено, що мілкий (мульчувальний) обробіток під соняшник створює належні умови вологозабезпеченості рослин, покращує структурний стан ґрунту, гарантує економію пального, коштів та підвищення рівня рентабельності. С. 82-87
  • К. А. Деревенець
    Біологічні засоби захисту насіння кукурудзи від пліснявіння.
    Досліджено видовий склад збудників пліснявіння насіння і проростків кукурудзи та вплив заходів з обмеження їх розвитку. Наведені дані врожайності залежно від засобів захисту. С. 87-90
  • Михайленко Л. П., Маслікова К. П., Лемішко С. М., Зайцева О. С.
    Вплив букарки на продуктивність промислового яблуневого саду в умовах степу України.
    Досліджено вплив букарки на продуктивність промислового яблуневого саду, уточнено господарське значення, біологію і шкодочинність цього фітофага. Встановлено технічну та економічну ефективність застосування таких препаратів, як актара 240 SС, к. с., енжіо 247 SC, к. с., конфідор, в. р. к., протеус 240 OD, о. д., біскайя 240 OD, о. д., проти цього виду в ценозі промислового яблуневого саду. С. 132-137
  • C. C. Ярошенко
    Вплив протруйників насіння на продуктивність пшениці озимої.
    аведено результати досліджень з впливу протруйників насіння на зимостійкість і продуктивність рослин пшениці озимої. З'ясовано, що найбільш ефективний захід з точки зору підвищення зимостійкості – обробка насіння протруювачем раксіл ультра FS в баковій суміші з антистресом. Встановлено, що серед біологічних препаратів для підвищення зимостійкості і врожайності пшениці озимої найбільш перспективним є штам Bacillus sp. 12501. С. 137-140
  • С. В. Березовський
    Продуктивність кукурудзи різних груп стиглості залежно від строків збирання.
    Проведено дослідження з виявлення оптимальних строків механізованого збирання гібридів кукурудзи різних груп стиглості, з'ясовано їхній вплив на вологість і якість зерна, пошкодженість шкідниками і ураженість хворобами. С. 140-145
  • В. М. Тоцький
    Водоспоживання та урожайність гібридів соняшнику.
    Вивчені особливості водоспоживання і формування врожаю гібридами соняшнику залежно від строків сівби. Встановлено, що найбільш економно витрачали вологу гібриди Надійний, Запорізький 28 і Сава при останньому строкові сівби (10–13.05). Коефіцієнт водоспоживання становив 928, 971 і 910 м³/т відповідно. При ранній сівбі (18–22.04) даний показник збільшувався на 7–8 %. Найвищу врожайність гібриди Надійний і Сава сформували при сівбі у другий строк (28.04–3.05) – 3,25 і 3,31 т/га, а Запорізький 28 – у перший – 3,06 т/га. Сівба гібридів в останній строк призводила до зниження врожайності на 0,10–0,21 т/га. С. 145-148.
  • К. В. Деркач
    Селекція в культурі in vitro на стійкість до хлоридного засолення генотипів кукурудзи зародкової плазми Ланкастер.
    Наведено динаміку питомої маси та діаметра калусів ліній зародкової плазми Ланкастер культивованих на живильному середовищі під дією натрію хлориду. Показана можливість селекції на стійкість до хлоридного засолення на рівні калусної тканини. Виявлено генотипи з підвищеною стійкістю до дії натрію хлориду. С. 148-152
  • Є. Л. Конопльова
    Динаміка маси зерна та вмісту білкових сполук залежно від фази розвитку і тривалості перестоювання посівів пшениці озимої.
    Розглянуто динаміку маси 1000 зерен та вмісту білкових сполук в зерні пшениці озимої. Результати досліджень свідчать, що маса 1000 зерен збільшується до настання фази воскової стиглості, а синтез білкових сполук триває 5–10 діб після повного достигання зерна. С. 152-156
  • В. Я. Кочерга
    Експедиційні збори – основа інтродукції кормових культур до колекції Устимівської Дослідної станції рослинництва.
    За період 2005–2011 рр. сектором кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва було інтродуковано 1500 зразків кормових культур. Основним шляхом інтродукції є експедиційні збори на території України та Росії. Станом на 1.11. 20011 р. колекція налічує 1582 колекційних зразки, що належать до 46 ботанічних видів. На базі колекції кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва сформовано та зареєстровано в НЦГРРУ три навчальні колекції: бобових, злакових і малопоширених кормових культур. С. 156-159
  • О. В. Яланський
    Селекція суданської трави.
    Висвітлені результати створення нових сортів суданської трави. Проведено сортовипробування одержаних зразків в умовах Білорусі. С. 159-163

Зоотехнія, ветеринарія